Андреа Масіелло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Андреа Масіелло
Андреа Масіелло
Андреа Масіелло
Андреа Масіелло в 2016 році
Особисті дані
Народження 5 лютого 1986(1986-02-05) (38 років)
  В'яреджо, Італія
Зріст 184 см
Вага 82 кг
Громадянство  Італія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Італія «Зюйдтіроль»
Юнацькі клуби
1998—2003
2003—2005 		Італія «Луккезе-Лібертас»
Італія «Ювентус»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2002–2003 Італія «Луккезе-Лібертас» 2 (0)
2003–2006 Італія «Ювентус» 1 (0)
2005–2006 →  Італія «Авелліно» 39 (1)
2006–2007 Італія «Сієна» 0 (0)
2007–2008 Італія «Дженоа» 19 (1)
2008–2011 Італія «Барі» 132 (3)
2011–2020 Італія «Аталанта» 155 (8)
2020–2022 Італія «Дженоа» 52 (0)
2022– Італія «Зюйдтіроль» 0 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2004 Італія Італія U-18 2 (0)
2004–2005 Італія Італія U-19 16 (0)
2005–2006 Італія Італія U-20 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 5 вересня 2022.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 5 вересня 2022.

Андреа Масіелло (італ. Andrea Masiello, нар. 5 лютого 1986, В'яреджо) — італійський футболіст, захисник клубу «Зюйдтіроль».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 5 лютого 1986 року в місті В'яреджо. Вихованець юнацької команди «Луккезе-Лібертас». Дебютував у першій команді в сезоні 2002/03, спочатку в Кубку Італії, а потім, 9 лютого 2003 року, і в чемпіонаті, зігравши в матчі Серії C1 зі «Спецією». Всього в першому сезоні взяв участь у 2 матчах чемпіонату.

Влітку 2003 року перейшов у «Ювентус»[1], де перші два сезони виступав за молодіжну команду, вигравши Турнір Віареджо у 2004 та 2005 роках. 20 квітня 2005 року він дебютував за першу команду в Серії А в матчі проти «Інтернаціонале» (1:0), замінивши на 56 хвилині Алессандро Бірінделлі[2]. Цей матч так і залишився єдиним для Андреа за «Ювентус».

Влітку 2005 року був відданий в оренду в «Авелліно»[3] і за сезон зіграв 39 матчів у Серії В (плюс 2 гри в програному плей-ауті проти «Албінолеффе»), а також забив свій перший професійний гол у програному матчі проти «Чезени», проте команда все ж вилетіла у третій італійський дивізіон.

Андреа Масіелло під час виступів за «Аталанту» у 2015 році.

Після італійського футбольного скандалу, який відбувся у 2006 році, «Юве» було відправлено до Серії В. Таким чином, команда, щоб поліпшити фінансовий стан, віддала Масіелло разом з Абдулаєм Конко 22 серпня 2006 року були віддані на правах співволодіння у «Сієну»[4][5]. Такі не зігравши за цей клуб жодного матчу, 30 січня 2007 року «Ювентус» вирішив віддати свої 50 % прав на гравця «Дженоа» як частина угоди по переходу Доменіко Крішито в зворотньому напрямку. До кінця сезону Масіелло зіграв за «Дженоа» у 15 матчах та допоміг команді повернутись в Серію А. Після цього «грифони» викупили контракт гравця повністю, проте у вищому дивізіоні Масіелло у клубі виходив вкрай рідко.

22 січня 2008 року Масіелло було віддано в оренду з правом викупу в «Барі» з Серії Б[6][7]. Дебютував у новому клубі 26 січня 2008 року в грі проти «Пізи» (1:1). 24 червня 2008 року, в кінці сезону, «Барі» скористався можливістю викупу половина прав на гравця[8][9]. У наступному сезоні він був основним гравцем команди під керівництвом Антоніо Конте і допоміг «Барі» вийти до Серії А. У червні 2009 року апулійська команда викупила другу половину контракту[10]. У Серії A 2009/10 він зіграв 37 ігор, забивши свої перші два голи у вищому італійському дивізіоні (проти «Парми» та «Сієни») і закінчив чемпіонат на високому десятому місці. Тим не менш у наступному сезоні 2010/11 років команда виступала дуже невдало, зайняла останнє місце та вилетіла до Серії B.

26 липня 2011 року на правах співволодіння перейшов до складу новачка Серії А «Аталанти». Гравець залишає «Барі» через три з половиною роки, з 138 матчами і 4 голами у всіх турнірах[11][12]. Дебютував за «Аталанту» 21 серпня в Кубку Італії, в програному матчі проти «Губбіо» (3:4)[13][14]. Дебютував у чемпіонаті в другому турі (перший був відкладений), в грі з «Дженоа», а перший гол забив у матчі проти «Фіорентини» (2:2) 17 грудня. Останній матч у тому сезоні зіграв 15 січня 2012 року проти «Лаціо» (0:2), після чого його виступи були припинені в якості запобіжного заходу через справу по договірним матчам, тим самим закриваючи сезон з 17 матчами в Серії А (1 гол) і 1 матчем в Кубку Італії.

В підсумку Андреа був дискваліфікований на 2 роки і 5 місяців повної заборони на матчі і міг повернутись на поле лише 13 січня 2015 року[15]. Тому лише через 1120 днів після останньої гри, 8 лютого 2015 року Масіелло повернувся на поле, вийшовши в основі матчу проти «Фіорентини» (2:3)[16]. В подальшому він став основним гравцем команди протягом наступних сезонів. Загалом відіграв за бергамський клуб 155 матчів в національному чемпіонаті.

29 січня 2020 року уклав контракт з «Дженоа». За наступні два з половиною роки провів за її команду 71 гру за його головну команду. після чого залишв генузький клуб.

У вересні 2022 року на правах вільного агента приєднався до команди «Зюйдтіроль».

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

2004 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 18 іграх на юнацькому рівні. Був учасником Юнацького чемпіонату Європи (U-19) 2004 року, де італійці не змогли вийти з групи.

Протягом 2005—2006 років залучався до складу молодіжної збірної Італії до 20 років. На молодіжному рівні зіграв у 3 офіційних матчах.

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Станом на 5 вересня 2022
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2002–03 Італія «Луккезе-Лібертас» C1 2 0 КІ+КІ-C ?+? ? - - - - - - 2+ ?
2003–04 Італія «Ювентус» A 0 0 КІ 0 0 ЛЧ 0 0 СІ 0 0 0 0
2004–05 A 1 0 КІ 0 0 ЛЧ 0 0 - - - 1 0
2005–06 Італія «Авелліно» B 39+2[17] 1 КІ 2 0 - - - - - - 43 1
2006–07 Італія «Сієна» A 0 0 КІ 0 0 - - - - - - 0 0
2006–07 Італія «Дженоа» B 15 0 КІ 0 0 - - - - - - 15 0
2007–08 A 4 1 КІ 0 0 - - - - - - 4 1
Усього за «Дженоа» 19 1 0 0 - - - - 19 1
2007–08 Італія «Барі» B 20 0 КІ 0 0 - - - - - - 20 0
2008–09 B 39 0 КІ 2 0 - - - - - - 41 0
2009–10 A 37 2 КІ 1 0 - - - - - - 38 2
2010–11 A 36 1 КІ 3 1 - - - - - - 39 2
Усього за «Барі» 132 3 6 1 - - - - 138 4
2011–12 Італія «Аталанта» A 17 1 КІ 1 0 - - - - - - 18 1
2012–13 A - - КІ - - - - - - - - - -
2013–14 A - - КІ - - - - - - - - - -
2014–15 A 14 0 КІ 0 0 - - - - - - 14 0
2015–16 A 29 0 КІ 2 0 - - - - - - 31 0
2016–17 A 35 3 КІ 3 0 - - - - - - 38 3
2017–18 A 21 2 КІ 2 0 ЛЄ 8 1 - - - 31 3
2017–18 A 30 4 КІ 2 0 ЛЄ 8 1 - - - 40 5
2018–19 A 23 0 КІ 3 0 ЛЄ 6[18] 1[18] - - - 32 1
2019-січ. 2020 A 7 0 КІ 1 0 ЛЧ 4 0 - - - 12 0
Усього за «Аталанту» 155 8 12 0 18 2 0 0 185 10
січ. черв. 2020 Італія «Дженоа» A 15 0 КІ 0 0 - - - - - - 15 0
2020–21 A 30 0 КІ 2 0 - - - - - - 32 0
2021–22 A 7 0 КІ 0 0 - - - - - - 7 0
Усього за «Дженоа» 71 1 2 0 - - - - 73 1
вер. 2022–23 Італія «Зюйдтіроль» B - - КІ - - - - - - - - - -
Усього за кар'єру 400+2 13+0 22 1 18 2 0 0 442 16

Дискваліфікація

[ред. | ред. код]

У квітні 2011 року Масіелло під час тригодинного допиту у справі про організацію договірних матчів зізнався, що отримав € 180 тис. за гол у свої ворота[19]. Андреа, виступаючи за «Барі», забив автогол в матчі з «Лечче» (гра відбулася 15 травня 2011 року і завершилася з рахунком 0:2) і допоміг останньому уникнути вильоту з Серії A[20]. «Барі» до того моменту вже позбувся місця в елітному дивізіоні, і результат матчу для цієї команди нічого не значив. Масіелло, маючи всі можливості зупинити м'яч після прострілу гравця «Лечче» або просто його не чіпати (м'яч летів повз), замість цього, в падінні, відправив його у ворота[21].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Reports and Financial Statements at 30 June 2004 (PDF). Juventus FC. 26 жовтня 2004. Процитовано 8 травня 2012. page 88, Due for player sharing costs ex art.102-bis N.O.I.F.
  2. ↑ Impresa dell'Inter con gol di Cruz e la mini-fuga della Juve finisce. repubblica.it. 20 aprile 2005.
  3. ↑ Tommaso Veneri (14). L'Avellino ufficializza tre ottimi rinforzi. Tuttomercatoweb.com. Процитовано 16 dicembre 2010.
  4. ↑ Appi (21). Ufficiale: Bartolucci e Masiello al Siena via Juve. Tuttomercatoweb.com. Процитовано 16 dicembre 2010.
  5. ↑ A.C. Siena SpA bilancio (financial report and accounts) on 31 December 2006 (італ.), Italian CCIAA [Архівовано 30 квітня 2014 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Dopo Jadid arriva Andrea Masiello. asBari.it. Архів оригіналу за 26 жовтня 2010. Процитовано 19 березня 2018. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка)
  7. ↑ Gianpaolo Ettore (22). Ufficiale: Masiello al Bari. Tuttomercatoweb.com. Процитовано 16 dicembre 2010.
  8. ↑ Bari, esercitato il riscatto della comproprietà per Masiello. asBari.it. Архів оригіналу за 27 жовтня 2010. Процитовано 19 березня 2018. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка)
  9. ↑ Stefano Volpe (24). Ufficiale: Bari, riscattata la comproprietà di Masiello. Tuttomercatoweb.com. Процитовано 16 dicembre 2010.
  10. ↑ Fabrizio Zorzoli (24). Ufficiale: Bari, riscattato Masiello dal Genoa. Tuttomercatoweb.com. Процитовано 16 dicembre 2010.
  11. ↑ Masiello all'Atalanta, Defendi al Bari. Asbari.it. 26. Архів оригіналу за 13 novembre 2011. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка)
  12. ↑ Masiello, dettagli dell'operazione. Atalantini.com. 25. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка)
  13. ↑ Dobbiamo vincere senza guardare la classifica. 24.
  14. ↑ Atalanta - Gubbio 3-4. 2001. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=sì (довідка)
  15. ↑ Matteo Spini (8 gennaio 2015). Atalanta, Masiello ritorna martedì. Pinilla pronto all'esordio.
  16. ↑ Calcioscommesse 'smaltito', l'Atalanta ritrova Masiello 1120 giorni dopo. Goal.com.
  17. ↑ Плей-аут
  18. ↑ а б У кваліфікаційному раунді.
  19. ↑ Итальянский футболист забил себе за €180 тыс. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 19 березня 2018.
  20. ↑ A Bari il Lecce conquista la matematica salvezza, Mutti lo ammette: "Sconfitta meritata…". Goal.com.
  21. ↑ Відео голу Масіелло у ворота «Лечче». Архів оригіналу за 19 січня 2017. Процитовано 19 березня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андреа_Масіелло&oldid=37152122